Кодеин напиток Lean (лин) Балабаново

Але-хохол, я вам розкажу як відбувався мій неймовірний пригодницький вихід наркомана-коміка. Так от, була собі осіння субота, коли був гарний кодеїновий настрій. Я вирішив зекономити час і не марнувати його на пошуки закладок. Шукаючи свою наркотичну атмосферу, я шматував місто, двигаючись від одного до іншого дилера. Це була така продуктивна руханка!

Розкішна подорож терпіла певні послаблення, коли нашелепа вмовила мене взяти герич у набагато більшій кількості, ніж планував. Вона так переконала мене, що я згодився. Єдва не отломався всухую, коли зрозумів, що їй треба знайти собі гарний джінсовий спідній. Але-хохол, я ж не був її особистим шоппером! Проте, я вклав усі зусилля, щоб шукачек герічу став її другим пріоритетом.

Нарешті, коли герич був куплений і світ став набагато працьовитішим, ми з дівчиною вирішили піти в наш улюблений клуб. Там, в морі луною музики, ми занурювалися в прец на повні обороти. Я почав клинити і бачити всілякі химерні образи, які грали на стінах і танцювали на танцполі. Зараз ви, можливо, думаєте, що я переміг закладки, але ні. Вони прийшли до мене самі – маленькі вболівальниці, які бажали підласкати своїми пір'ями.

Справжній перебіг очолила Золота ріка. Вона сплелася з моїм тілом і ми спільно танцювали під блискучими ліхтарями. Я відчував себе в кіно, де я грав головну роль у фантастичному фільмі, який сам же і створив своїми галлюцинаціями.

Дурдом! – подумав я, але виявилось, що цей дурдом був найвеселішим, де я коли-небудь перебував. Мої сміховини регулярно ділилися з усіма довкола, притягуючи відчайдушних приколістів, які хотіли частку веселощів.

Свито! Ми двигалися крізь ніч, як корабель по морю. Мої руки толкали герич, а душа дзвеніла, як мелодія на струні. Я був центром світу, наркотичного світу, який я сам створив.

На ранок зніголосивився, чутки про мою веселощівку вже чули всі. Дівчата розповідали про мої шутки, хлопці – про мої пригоди з геричем. Я став героєм, але ця слава плакала і вимагала нових витрат сил. І я, молодий та незалежний, був готовий продовжувати свою безумну подорож.

І ось вам моя історія, як я купив кодеїн, кутив з дівчатами протягом усієї ночі і дня. Це було епічно! Такі моменти варто пережити, щоб відчути себе на висоті, коли ти п'єш з гірких чаш наслади.

Че, бро, смотри, что у меня тут случилось!

Хватило денюжек на закладки, и я купила себе кодеин, да такой, что до сих пор голова кружится, как на мухоморе! И не просто так, а для того, чтобы перекрасить свои дреды в розовый цвет! Это какой-то трендовый шмот, бро, все вокруг меня предались этим розовым безумием.

Закинул я себе эту мазь внутрь, как полагается, и пошел делать свое дело. Думал, что на ЛСД кислоте путешествовать классно, но кодеин тоже не подкачал. Уж не знаю, галлюшами это называется или что, но все вокруг стало ярче, цвета розовее, а чувства глубже. Но я не останавливался, бро, я хотел больше, глубже, красивее!

Засиделся я, однако. Во всем этом интернете нашел кучу историй про передозы, но мне было все равно. Ведь я же особый, я тот самый рэпер, который может все. Правда, потом понял, что это не шутки, бро. Вроде бы весь мир вокруг тонет в розовом цвете, а я начал тонуть в своем передозе.

Это уже не тот розовый мир, которым я пользовался, когда мазался кодеином. Бро, ты не представляешь, как я страдал! Сведения, затуманенные галлюшами, плывут перед глазами. Ничего не слышу, не вижу, только розовые пятна. Система полностью сломлена, как сломанный телефон, который нужно срочно отремонтировать, чтобы вернуться в реальность.

Ах, эта розовая красота, которая разрушает мою душу...

Бро, не слушай никого, кто говорит, что это круто. Это опасно, это разрушает. Лучше бей биты на своем родео, чем мазаться этим розовым безумием. Поверь мне, бро, я сам наркоман-рэпер.